калібратор

КАЛІБРА́ТОР, а, ч., техн.

Пристрій для коригування шкал електро- та радіотехнічного приладдя шляхом порівняння вимірюваної величини з еталонною.

За допомогою калібраторів, центраторів на бурильних підприємствах розраховують компоновку низу бурильної колони для попередження викривлення стовбура свердловини (з наук.-техн. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. калібратор — -а, ч. Прилад для здійснення калібрації. Великий тлумачний словник сучасної мови