камерно

КА́МЕРНО.

Присл. до ка́мерний².

Мелодія звучала камерно, наче її грав не оркестр, а виспівували віолончель або скрипка (із журн.);

– Намагаюся писати досить камерно: чи стосується це якоїсь чергової подорожі, чи це рефлексії на тему прочитання книжок, – зазначив Ришард Капусцінський в інтерв'ю (з газ.).