ками
КА́МИ, ів, мн., геол.
Горби і пасма округлої або видовженої форми з крутими схилами, які складені з піщаних і валунних відкладів.
Ками поширені в областях давнього зледеніння; в Україні вони розташовані на півночі Житомирської та Київської областей (з наук.-попул. літ.);
Висота камів становить від 2–5 до 30 м, вони мають круті схили, нерідко розташовані групами (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ками — Камы kames — Kämme, Kames – пагорби конічної форми, складені відсортованими шаруватими пісками, галькою і гравієм, іноді перекриті зверху плащем морени. Висота 6-30 м. Виникають біля внутрішнього краю материкових льодовиків при їх таненні. Гірничий енциклопедичний словник
- ками — кам, мн. Невисокі горби й пасма з округлими обрисами в плані. Великий тлумачний словник сучасної мови