камлання
КАМЛА́ННЯ, я, с., етн.
Особливий ритуал у шаманів, так зване спілкування з духами під звуки бубна й співи.
Досить поширеним засобом боротьби з недугою в багатьох народів було камлання – один із психотерапевтичних методів впливу на хворого (з наук.-попул. літ.);
В диких селах була вона, де ще відбувається камлання (В. Гжицький);
– Дабиитові зараз потрібна медична допомога, а не ваше біснування. – Біснування?! – верескнув шаман .. – Дабиит .. може бути врятований тільки камланням (М. Сиротюк).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me