камуфлювання

КАМУФЛЮВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. камуфлюва́ти.

Камуфлювання гармат;

Здійснюючи функції езопівського інакомовлення, політична алегорія слугує для камуфлювання думок (з навч. літ.);

Камуфлювання агресії удаваною толерантністю врешті призводить до психічних розладів особистості (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me