кандіоти
КАНДІО́ТИ, ів, мн. (одн. кандіо́т, а, ч.; кандіо́тка, и, ж.).
Грецьке населення Кандії (венеціанська назва міста Іракліон й острова Крит).
1866 р. кандіоти підняли повстання проти Османської імперії, що правила островом після перемоги над венеціанцями (з навч. літ.);
Ми ще й досі з болем згадуємо про те, як англійські корабельні капітани відвернулися від кандіоток і їхніх дітей, які молили про допомогу (з мемуарної літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me