канекалон

КАНЕКАЛО́Н, у, ч.

Синтетичне моноволокно, що використовується для виготовлення перук.

За своєю структурою та зовнішнім виглядом канекалон максимально наближений до натурального волосся, у своєму складі має органічні речовини (морські водорості) (із журн.);

Канекалон легший за натуральну волосину у вісім разів (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me