канекалон
КАНЕКАЛО́Н, у, ч.
Синтетичне моноволокно, що використовується для виготовлення перук.
За своєю структурою та зовнішнім виглядом канекалон максимально наближений до натурального волосся, у своєму складі має органічні речовини (морські водорості) (із журн.);
Канекалон легший за натуральну волосину у вісім разів (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me