канонізування

КАНОНІЗУВА́ННЯ, я, с.

1. рел.-церк. Дія за знач. канонізува́ти 1.

За одними даними, певний порядок канонізування святих склався в Х ст., а за іншими, воно було відоме ще в VІІ ст. (з наук. літ.).

2. перен., книжн. Дія за знач. канонізува́ти 2.

На Північному Кавказі історично склалися два центри канонізування баштової архітектури: Північна Осетія та Інгушетія (з наук.-попул. літ.).