кантувач
КАНТУВА́Ч, а́, ч.
Механізм для перевертання (кантування) заготівок, деталей, виробів при їх виготовленні, транспортуванні або упаковуванні.
Кантувач застосовують у ковальсько-штампувальних, ливарних та інших цехах, у складах на навантажувально-розвантажувальних роботах і т. ін. (з наук.-попул. літ.);
До найпоширеніших у машинобудуванні належать кантувачі, основною частиною яких є поворотна головка, укріплена на станині (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me