канудливий
КАНУ́ДЛИВИЙ, а, е, діал.
Нудотливий.
Камера попливла перед очима, канудливий клубок підкотився під горло, його всього вивернуло, він довго лежав, ввіткнувшись обличчям у слизьку підлогу (А. Дімаров).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me