канудливий

КАНУ́ДЛИВИЙ, а, е, діал.

Нудотливий.

Камера попливла перед очима, канудливий клубок підкотився під горло, його всього вивернуло, він довго лежав, ввіткнувшись обличчям у слизьку підлогу (А. Дімаров).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me