капотик

КАПО́ТИК, а, ч.

1. розм. Зменш. до капо́т 1.

Діти малювали машину, старанно наводили колеса, кузов, кабіну і капотик (із журн.).

2. заст. Зменш. до капо́т 2.

Жіночий капотик.