каратист
КАРАТИ́СТ, а, ч.
Спортсмен, який займається карате, а також той, хто володіє прийомами карате.
Капітан у позі каратиста виставив праве плече і тилом долоні рубнув повітря (Є. Пашковський);
Каратист має уникати бійок; лише якщо дійсно немає іншого виходу, треба застосовувати своє вміння (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me