карбівник

КАРБІВНИ́К, а́, ч., рідко.

Карбувальник.

Пливе Черемош, ріка керманичів, на берегах якої родяться славні майстри народної творчості – різьбярі, кераміки, писанкарі, карбівники (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. карбівник — Карбівник, -ка м. = карбівничий 1. Словник української мови Грінченка