карбівник
КАРБІВНИ́К, а́, ч., рідко.
Карбувальник.
Пливе Черемош, ріка керманичів, на берегах якої родяться славні майстри народної творчості – різьбярі, кераміки, писанкарі, карбівники (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- карбівник — Карбівник, -ка м. = карбівничий 1. Словник української мови Грінченка