карвінг

КА́РВІНГ, у, ч., кул.

Мистецтво фігурного вирізання фруктів, овочів, шоколаду, сиру і т. ін.

У карвінгу декоративні візерунки отримують, використовуючи спеціальні інструменти (з навч. літ.);

Мистецтво карвінгу зародилося в Таїланді (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me