карвінг
КА́РВІНГ, у, ч., кул.
Мистецтво фігурного вирізання фруктів, овочів, шоколаду, сиру і т. ін.
У карвінгу декоративні візерунки отримують, використовуючи спеціальні інструменти (з навч. літ.);
Мистецтво карвінгу зародилося в Таїланді (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me