кардіографія

КАРДІОГРА́ФІЯ, ї, ж.

Запис за допомогою кардіографа поштовхів серця для діагностування його стану.

Кардіографія дає можливість оцінити кровопостачання міокарда, провідність і серцевий ритм, зміни розмірів порожнин серця, потовщення серцевого м'яза, виявити порушення електролітного балансу, давність перенесеного інфаркту, токсичне ураження міокарда та ін. (з наук. літ.);

Показаннями до проведення кардіографії є болі, неприємні відчуття в ділянці серця, шиї, спини, живота, грудей, задишка, часті непритомності, набряклість ніг, підвищений тиск, шуми в серці, ревматизм, діабет, інсульт та ін. (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кардіографія — кардіогра́фія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. кардіографія — -ї, ж. 1》 Графічна реєстрація змін будь-якої функції серця. 2》 Графічна реєстрація механічних коливань грудної клітки, зумовлених діяльністю серця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кардіографія — кардіогра́фія (від кардіо... і ...графія) графічний запис серцевих поштовхів; метод реєстрації скоротливої функції серця. Словник іншомовних слів Мельничука