кардіографія
КАРДІОГРА́ФІЯ, ї, ж.
Запис за допомогою кардіографа поштовхів серця для діагностування його стану.
Кардіографія дає можливість оцінити кровопостачання міокарда, провідність і серцевий ритм, зміни розмірів порожнин серця, потовщення серцевого м'яза, виявити порушення електролітного балансу, давність перенесеного інфаркту, токсичне ураження міокарда та ін. (з наук. літ.);
Показаннями до проведення кардіографії є болі, неприємні відчуття в ділянці серця, шиї, спини, живота, грудей, задишка, часті непритомності, набряклість ніг, підвищений тиск, шуми в серці, ревматизм, діабет, інсульт та ін. (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кардіографія — кардіогра́фія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- кардіографія — -ї, ж. 1》 Графічна реєстрація змін будь-якої функції серця. 2》 Графічна реєстрація механічних коливань грудної клітки, зумовлених діяльністю серця. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кардіографія — кардіогра́фія (від кардіо... і ...графія) графічний запис серцевих поштовхів; метод реєстрації скоротливої функції серця. Словник іншомовних слів Мельничука