кардіологія
КАРДІОЛО́ГІЯ, ї, ж.
Розділ медицини, який вивчає серцево-судинні захворювання і розробляє методи їх лікування й профілактики.
“Недуга століття” – інфаркт міокарда – найважливіша проблема в кардіології (з наук.-попул. літ.);
Основний метод діагностики в кардіології, який дозволяє просто і дієво з'ясувати наявність проблем у серцевому м'язі – це електрокардіограма (з навч. літ.);
Лікування в кардіології припускає не тільки використання медикаментів, а й обов'язкову корекцію способу життя, відмову від споживання жирної їжі, алкоголю й куріння (з навч. літ.);
У Києві 1936 р. засновано Науково-дослідний інститут клінічної медицини (нині – Інститут кардіології імені академіка М. Д. Стражеска) (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кардіологія — кардіоло́гія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- кардіологія — -ї, ж. Наука, яка вивчає роботу серця, обмін речовин у серцевому м'язі, хвороби серцево-судинної системи, окремі захворювання системи кровообігу, їх діагностику, лікування і профілактику. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кардіологія — (мед.) серцезнавство Словник чужослів Павло Штепа
- кардіологія — кардіоло́гія (від кардіо... і ...логія) наука, яка вивчає роботу ceрця, обмін речовин у серцевому м’язі, хвороби серцево-судинної системи, лікування та профілактику їх. Словник іншомовних слів Мельничука
- кардіологія — Розділ медицини внутрішніх органів; вивчає фізіологію та захворювання серця і вел. кровоносних судин. Універсальний словник-енциклопедія