кариби
КАРИ́БИ, ів, мн. (одн. кари́б, а, ч.; кари́бка, и, ж.).
Нечисленні групи індіанських племен Південної Америки.
Внаслідок масового винищення іспанськими й португальськими колонізаторами чисельність карибів на початок XX ст. знизилась до 100–150 тис. осіб (з наук.-попул. літ.);
Кариби живуть у Центральній і Північній Бразилії та прилеглих районах Гвіани, Венесуели, а також у Колумбії (з навч. літ.);
У племені карибів воїн здобуває своє ім'я в бою (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кариби — -ів, мн. Група індіанських племен Південної Америки. Великий тлумачний словник сучасної мови