карибу
КАРИ́БУ, невідм., ч.
Парнокопитий ссавець з великими гіллястими рогами родини оленевих , який живе у північній частині Євразії і Північної Америки.
Карибу – єдиний представник роду північних оленів (з наук.-попул. літ.);
Карибу звичайно живуть групами близько 100 тварин і проводять зиму у добуванні листя, трави і лишайників під настилом хвойних лісів чи тайги (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- карибу — кари́бу іменник чоловічого роду, істота назва деяких рас північного оленя Орфографічний словник української мови
- карибу — незм., ч. Загальна назва кількох видів дикого північного оленя. Великий тлумачний словник сучасної мови
- карибу — кари́бу (алгонкінське) загальна назва кількох рас дикого північного оленя. Словник іншомовних слів Мельничука