картоплина
КАРТОПЛИ́НА, и, ж.
Окрема бульба картоплі.
Дубковський мовчки вихопив довгими темними пальцями гарячу картоплину з миски і почав облуплювати її (Л. Первомайський);
З кишені свого благенького пальтечка він вивертає на сніг кілька невеликих картоплин (М. Стельмах);
Бачу, як садять вони – мати викопує ямку, а батько кидає туди картоплину з розплющеними вічками (Є. Гуцало);
Мати з духовки виймає печені картоплини, обпорскує їх водою з троєперстя і замотує утирачем, аби відіпріли (Є. Пашковський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- картоплина — картопли́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- картоплина — -и, ж. Окрема бульба картоплі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- картоплина — КАРТОПЛИ́НА, и, ж. Окрема бульба картоплі. З кишені свого благенького пальтечка він вивертає на сніг кілька невеликих картоплин (Стельмах, І, 1962, 248); Дубковський мовчки вихопив довгими темними пальцями гарячу картоплину з миски і почав облуплювати її (Перв., Дикий мед, 1963, 290). Словник української мови в 11 томах
- картоплина — Картопли́на, -ни ж. Картофелина. (Свиня) хапала картоплину і зараз кидалась до другого (куща). Левиц. І. Словник української мови Грінченка