картулярії
КАРТУЛЯ́РІЇ, їв, мн. (одн. картуля́рій, ю, ч.), іст.
У Західній Європі в середні віки – збірники копій грамот, перев. стосовно земельних дарувань на користь церкви.
Найбільш відомі картулярії Ордена тамплієрів дають повне уявлення про його заснування та розповсюдження у Західній Європі (з наук. літ.);
Картулярії переважно зберігались у монастирських архівах і здебільшого містили дарчі грамоти (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- картулярії — -ій, мн., іст. Збірники копій грамот, якими юридично оформлялися перев. земельні дарування на користь церкви. Великий тлумачний словник сучасної мови
- картулярії — картуля́рії (лат. chartularia, від charta – грамота) збірники копій грамот, якими за середньовіччя в Західній Європі юридично оформлялися переважно земельні дарування на користь церкви; до К. включалися також копії королівських пожалувань, а інколи й копії угод між світськими особами. Словник іншомовних слів Мельничука