карунчатий
КАРУ́НЧАТИЙ, а, е, заст.
Оздоблений карункою.
Жупан, який носили заможні козаки, був карунчатий та мав відкладний комір з хутра чи оксамиту (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
КАРУ́НЧАТИЙ, а, е, заст.
Оздоблений карункою.
Жупан, який носили заможні козаки, був карунчатий та мав відкладний комір з хутра чи оксамиту (з навч. літ.).