карусельний

КАРУСЕ́ЛЬНИЙ, а, е.

Прикм. до карусе́ль.

На карусельній розмальованій тачанці знайшла собі пристанище весела парочка – солдат з дівчиною: сміючись їдять бублика (О. Гончар);

Дощ iшов, рiденький i смутний. Я iшла за дощиком, весела. А за мною – хлопчик. А за ним – фiалковий слоник карусельний (І. Жиленко);

* Образно. – Вікторе, ми в полоні якогось карусельного світогляду, примітивної механістичної схематики (Ю. Іздрик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. карусельний — карусе́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. карусельний — -а, -е. Прикм. до карусель. Карусельний верстат — вертикальний токарний верстат для обробки деталей великого діаметра. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. карусельний — карусе́льний той, що застосовує обертання навколо вертикальної осі. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. карусельний — КАРУСЕ́ЛЬНИЙ, а, е. Прикм. до карусе́ль. ∆ Карусе́льний верста́т — вертикальний токарний верстат для обробки деталей великого діаметра. На Харківському турбінному заводі введено до ладу гігантський карусельний верстат (Роб. газ., 15.II 1962, 4). Словник української мови в 11 томах