касетка
КАСЕ́ТКА, и, ж.
1. Зменш. до касе́та 1.
Найдужче його увагу привернули, звичайно ж, касетки з фотоплівкою (М. Дашкієв);
Отут є така спеціальна касетка, на котру можна записувати розмови (із журн.).
2. діал. Скринька.
Там пишалась прекрасна китиця рож, а біля неї лежала велика касетка з сріблом на дванадцять осіб (О. Кобилянська);
Був у нього тато – хочу автомобіль мати. Кидаймо монетки в скарбонку-касетку (І. Калинець).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- касетка — -и, ж. 1》 Зменш. до касета 1). 2》 діал. Скринька. Великий тлумачний словник сучасної мови
- касетка — касе́тка невелика шкатулка (ср, ст)||пуделко Лексикон львівський: поважно і на жарт
- касетка — КАСЕ́ТКА, и, ж. 1. Зменш. до касе́та 1. 2. діал. Скринька. Там пишалась прекрасна китиця рож, а біля неї лежала велика касетка з сріблом на дванадцять осіб (Коб., І, 1956, 117). Словник української мови в 11 томах