касида
КАСИ́ДА, и, ж.
В арабській поезії – вірш хвалебного або повчального характеру з наскрізним римуванням.
Він входив .., не питаючи дозволу, і проголошував завжди одну й ту ж касиду, що так лестила Ібрагімовому самолюбству (Р. Іваничук);
Поети заздалегідь писали касиди й складали назіре на поеми славетних своїх попередників (П. Загребельний);
– Але, мій шейх, словами всього не перекажеш. А касиди я складати не вмію. Співаю тільки морські пісні під барабан (Ю. Логвин).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- касида — -и, ж. Жанр східної поезії, вірш переважно панегіричного змісту. Великий тлумачний словник сучасної мови
- касида — • касида (від араб. касд — націлена, цілеспрямована) - поетичний жанр, урочистий, хвалебний вірш у л-рах Бл. і Серед. Сходу, Серед. та Пд. Азії, подібний до європ. оди. Українська літературна енциклопедія
- касида — каси́да (араб.) в арабській поезії вірш хвалебного або повчального характеру. Словник іншомовних слів Мельничука
- касида — Форма арабської поезії, сформувалася в домусульманський період; моноритмічна поема, поділена на чітко визначені частини, найчастіше величального змісту. Універсальний словник-енциклопедія