касир
КАСИ́Р, а, ч.
Той, хто відає касою (у 2, 3 знач.), приймає та видає гроші, продає квитки тощо.
Писар закликав до себе в гості двох чоловік [чоловіків], що були колись волосними старшинами, закликав волосного касира, десяцького (І. Нечуй-Левицький);
Розгорнув [Турбай] списки, відкрив ящик з грішми й звернувся до людей: – Прошу підходити, товариші. Касиром сьогодні буду я (М. Руденко);
Таксист зробив жест касира гонорарного відділу, але Сідалковський відповів йому жестом людини, яка тільки прибула у відрядження (О. Чорногуз);
Горбань теж зрадів, сказав, що працює тепер касиром в ігрових автоматах (С. Жадан).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- касир — каси́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- касир — Скарбник, завідувач каси. Словник синонімів Караванського
- касир — -а, ч. Той, хто завідує касою (у 2, 3 знач.), приймає та видає гроші, продає квитки тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- касир — Скарбник, див. трезюр Словник чужослів Павло Штепа
- касир — (англ. саshier) службова особа, що безпосередньо виконує касові операції. При прийомі на роботу підприємство, організація, установа укладає з ним угоду про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. К. не має права делегувати виконання дорученої йому роботи іншим особам. Економічний словник
- касир — Каси́р, -ра; -си́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- касир — КАСИ́Р, а, ч. Той, хто завідує касою (у 2, 3 знач.), приймає та видає гроші, продає квитки тощо. Писар закликав до себе в гості двох чоловік, що були колись волосними старшинами, закликав волосного касира, десяцького (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах