кастаньєти

КАСТАНЬЄ́ТИ, є́т, мн. (одн. кастаньє́та, и, ж.).

Поширений в Іспанії, Італії та країнах Латинської Америки ударний музичний інструмент із дерева або пластмаси у вигляді двох мушель, зв'язаних шнурком на одному кінці.

Летять слівця, мов ті колючки, Під дзвін і ляскіт кастаньєт (М. Вороний);

Соловейко ніби зазирнув йому в папір, страшенно зрадів, зацмокав, заахкав, задріботів, заплескав у кастаньєти (В. Винниченко);

Глянь, – свистять і літають мечі, А у наших руках кастаньєти, – Ми танцюєм, в танок зовучи (О. Олесь);

Мадонна і святий Йосип до циган поспішають: згублені кастаньєти всюди марно шукають (В. Стус);

* Образно. Гаряче повітря танцювало тарантелу по скелях, а в сірих маслинах цикади грали на кастаньєтах (М. Коцюбинський);

* У порівн. Ось старий почав підстрибувати, мушлі заторохтіли, мов кастаньєти (І. Росоховатський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кастаньєти — -єт, мн. (одн. кастаньєта, -и, ж.). Поширений в Іспанії, Італії та в країнах Латинської Америки ударний музичний інструмент із дерева або пластмаси у вигляді двох мушель, зв'язаних шнурком на одному кінці; уживається для відбивання ритму під час виконання народних іспанських танців. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. кастаньєти — (ісп. castanetas, від лат. castanea — каштан) — іспанський ударний інструмент з родини ідіофонів без визначеної сили звуку, який складається з двох або трьох заокруглених пластинок... Словник-довідник музичних термінів
  3. кастаньєти — кастаньє́ти (ісп. castanetas, від лат. castanea – каштан) іспанський народний музичний інструмент з двох пар зв’язаних дерев’яних чи пластмасових пластинок у формі раковин. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. кастаньєти — Іспан. ударний музичний інструмент (ідіофон); дві дерев'яні мушлі на дерев'яній ручці або закріплені на пальцях; вдаряючи їх одну об одну, отримують характерний цокаючий звук; в Іспанії використовують у танцях; також у симфонічних оркестрах (входять до складу ударних інструментів). Універсальний словник-енциклопедія
  5. кастаньєти — Кастаньє́ти, -ньє́т, -там Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. кастаньєти — КАСТАНЬЄ́ТИ, є́т, мн. (одн. кастаньє́та, и, ж.). Поширений в Іспанії, Італії та в країнах Латинської Америки ударний музичний інструмент із дерева або пластмаси у вигляді двох мушель, зв’язаних шнурком на одному кінці... Словник української мови в 11 томах