каструльник
КАСТРУ́ЛЬНИК, а, ч.
1. Майстер, який виготовляє каструлі.
Вироби каструльника за асортиментом не лише різної місткості, а також циліндричної, конічної, сферичної та напівсферичної форм (із журн.).
2. розм. Помічник кухаря або кока (див. кок²).
Мрiялись хлопцевi паруси до неба, пальми ще не вiдкритих архiпелагiв, а мусив каструльником найнятись до збур'ївського дядька-капiтана (О. Гончар);
Микола Трублаїні, скромний кореспондент української газети “Вісті”, поспішив найнятися на пароплав каструльником (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me