катаклаз

КАТАКЛА́З, у, ч., геол.

Деформація і подрібнення мінералів усередині гірської породи, зумовлені тектонічними рухами.

Жильне виповнення тріщин особливо розвинуте у зонах катаклазу й тектонічної тріщинуватості в гранітах Коростенського плутону (з наук. літ.);

Геологи шукали в гранітах, гнейсах і мігматитах ознак тектонічних переміщень, тертя, катаклазу. Та все було покрите з поверхні суглинками, чорноземним ґрунтом (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. катаклаз — катакла́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. катаклаз — Катаклаз — cataclasis — Kataklase — деформація й подрібнення мінералів всередині г.п., викликана тектонічними рухами. К. супроводжується роздробленням, обертанням мінеральних зерен або їх аґреґатів (без зміни хім. складу). Гірничий енциклопедичний словник
  3. катаклаз — -у, ч. Деформація й подрібнення мінералів всередині гірської породи, зумовлені тектонічними рухами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. катаклаз — катакла́з (від грец. κατάκλασις – переломлення, розсіювання) деформація й подрібнення мінералів всередині гірської породи, зумовлені тектонічними рухами. Словник іншомовних слів Мельничука