катакомбний

КАТАКО́МБНИЙ, а, е.

Те саме, що катако́мбовий.

Є пречудові акварелі Реймана, які дають набагато краще уявлення про характер катакомбного малярства, аніж Вільпертова публікація (П. Загребельний);

Він стояв у мініатюрній катакомбній церкві, викопаній першими насельниками печерських горбів з благословення святого Антонія, перед святими мощами мучеників за віру християнську (Г. Тарасюк);

// Пов'язаний з катакомбами.

Поширення катакомбної культури спричинилося до зникнення ямних старожитностей у степу та на півдні лісостепової смуги України (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. катакомбний — катако́мбний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. катакомбний — Підземний, підпільний; (- Церкву) гнаний, заборонений, нелегальний. Словник синонімів Караванського
  3. катакомбний — -а, -е. Те саме, що катакомбовий. Катакомбна церква. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. катакомбний — КАТАКО́МБНИЙ, а, е. Те саме, що катако́мбовий. На початку II тисячоліття до н. е. ямну культуру замінила катакомбна. Свою назву вона дістала за типом поховальних споруд (підбої, катакомби) (Наука.., 2, 1970, 46). Словник української мови в 11 томах