1. Словник української мови у 20 томах

каталептик

КАТАЛЕ́ПТИК, а, ч.

Людина, що хворіє на каталепсію.

Одну хвилину лікар вдивлявся в ці воскові риси каталептиків, потім рвучкими кроками пройшов у другу палату (І. Микитенко);

Каталептики не здійснюють рухів із власної волі, їм можна надати будь-яку позу, і якою б незручною вона не була, вони перебуватимуть у ній дуже довго (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. каталептик — катале́птик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. каталептик — -а, ч. Хворий на каталепсію. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. каталептик — Катале́птик, -ка; -тики, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. каталептик — КАТАЛЕ́ПТИК, а, ч. Хворий на каталепсію. Одну хвилину лікар вдивлявся в ці воскові риси каталептиків, потім рвучкими кроками пройшов у другу палату (Мик., II, 1957, 225). Словник української мови в 11 томах