каталогізатор
КАТАЛОГІЗА́ТОР, а, ч.
1. Укладач каталогу; працівник, що займається каталогізацією.
Перевірені електронні тексти книжок архівують і включають до електронного корпусу, після чого каталогізатор складає їх бібліографічні описи, які заносять до електронного каталогу (з наук. літ.);
Підготовка вторинних документів – сфера професійної діяльності інформаційних посередників: бібліографів, каталогізаторів, референтів (із журн.).
2. Спеціальна програма, що допомагає систематизувати наявну колекцію електронних книг.
Каталогізатор є одним із основних компонентів системи, що призначена для керування теками, тестами й результатами (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- каталогізатор — каталогіза́тор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- каталогізатор — -а, ч. Людина, яка здійснює каталогізацію. Великий тлумачний словник сучасної мови
- каталогізатор — Каталогіза́тор, -ра; -тори, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)