каталогізатор

КАТАЛОГІЗА́ТОР, а, ч.

1. Укладач каталогу; працівник, що займається каталогізацією.

Перевірені електронні тексти книжок архівують і включають до електронного корпусу, після чого каталогізатор складає їх бібліографічні описи, які заносять до електронного каталогу (з наук. літ.);

Підготовка вторинних документів – сфера професійної діяльності інформаційних посередників: бібліографів, каталогізаторів, референтів (із журн.).

2. Спеціальна програма, що допомагає систематизувати наявну колекцію електронних книг.

Каталогізатор є одним із основних компонентів системи, що призначена для керування теками, тестами й результатами (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. каталогізатор — каталогіза́тор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. каталогізатор — -а, ч. Людина, яка здійснює каталогізацію. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. каталогізатор — Каталогіза́тор, -ра; -тори, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)