каталізований

КАТАЛІЗО́ВАНИЙ, а, е, хім.

Дієпр. пас. до каталізува́ти 1.

Висока основність гістидину відіграє важливу роль у каталізованому рибонуклеазою утворенні циклічних фосфатних утворень (з наук. літ.);

При зміні зовнішніх умов може кількісно й якісно змінюватись каталізований білками обмін речовин клітини (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me