каталізований
КАТАЛІЗО́ВАНИЙ, а, е, хім.
Дієпр. пас. до каталізува́ти 1.
Висока основність гістидину відіграє важливу роль у каталізованому рибонуклеазою утворенні циклічних фосфатних утворень (з наук. літ.);
При зміні зовнішніх умов може кількісно й якісно змінюватись каталізований білками обмін речовин клітини (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me