катана
КАТА́НА, и, ж.
Зігнутий меч з однобічним клинком.
За формою клинка катана нагадує шаблю, проте рукоять у неї пряма і довга, що дозволяє використовувати дворучний хват (з навч. літ.);
Катана з'явилася в XV ст. і використовувалася до кінця XIX ст. як традиційна зброя самурая (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- катана — Довгий, ледь прогнутий, односічний японський меч з надзвичайно твердим і гострим лезом; символ лицарських чеснот: честі, відваги, вірності та опанування над собою. Універсальний словник-енциклопедія