катаревуса
КАТАРЕВУ́СА, и, ж., лінгв.
Один із різновидів сучасної новогрецької мови.
На початку XIX ст. Адамантіос Кораїс створив катаревусу (очищену мову) і протягом більшої частини XIX та XX ст. грецька була відома у конкурентних різновидах народної (простонародної, розмовної) демотики й наукової катаревуси (з наук.-попул. літ.);
Катаревуса не допускала діалектизмів і містила переважно книжні слова та заархаїзовані елементи (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me