катаревуса

КАТАРЕВУ́СА, и, ж., лінгв.

Один із різновидів сучасної новогрецької мови.

На початку XIX ст. Адамантіос Кораїс створив катаревусу (очищену мову) і протягом більшої частини XIX та XX ст. грецька була відома у конкурентних різновидах народної (простонародної, розмовної) демотики й наукової катаревуси (з наук.-попул. літ.);

Катаревуса не допускала діалектизмів і містила переважно книжні слова та заархаїзовані елементи (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me