катастрофічний
КАТАСТРОФІ́ЧНИЙ, а, е.
Який призводить до катастрофи, є катастрофою; згубний, трагічний, руйнівний.
Винищувач ішов на кулі з катастрофічною швидкістю (Іван Ле);
Катастрофічний землетрус зруйнував скелясту гору, ламані обрії якої виднілися високо над міжгір'ям (В. Владко);
Зрошення і тільки зрошення може врятувати наш край від безконечних посух та чорних бур, від катастрофічних для селянства недородів (О. Гончар);
Катастрофічний стан.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- катастрофічний — катастрофі́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- катастрофічний — (вплив) згубний, руйнівний; (наслідок) трагічний; (стан) погибельний, тяжкий, безнадійний; (- швидкість) блискавичний; катастрофальний. Словник синонімів Караванського
- катастрофічний — [катастроуф’ічнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- катастрофічний — -а, -е. Який призводить до катастрофи, є катастрофою; згубний, трагічний, руйнівний. Катастрофічний стан. Великий тлумачний словник сучасної мови
- катастрофічний — ТРАГІ́ЧНИЙ (який призводить до великого горя, нещастя, смерті), КАТАСТРОФІ́ЧНИЙ. (Пан Маркел:) А все ж таки уваги варте, яка трагічна судилася доля цьому розбійникові (С. Словник синонімів української мови
- катастрофічний — Катастрофі́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- катастрофічний — КАТАСТРОФІ́ЧНИЙ, а, е. Який призводить до катастрофи, є катастрофою; згубний, трагічний, руйнівний. Зрошення і тільки зрошення може врятувати наш край від безконечних посух та чорних бур, від катастрофічних для селянства недородів (Гончар, Таврія... Словник української мови в 11 томах