катафот

КАТАФО́Т, а, ч.

Елемент дорожнього пристрою у вигляді оптичного відбивача, вмонтований у дорожній знак чи верхній шар покриття дороги.

Катафотами оснащують усі транспортні засоби й небезпечні ділянки доріг, що підвищує безпеку на дорогах (з навч. літ.);

Місцем винайдення катафота прийнято вважати Великобританію (із журн.);

Катафот широко використовують у дорожньому будівництві та транспорті (з газ.).