категоричний
КАТЕГОРИ́ЧНИЙ, а, е.
Безумовний, рішучий.
Наливайко, не чекаючи, звелів: – Давай по другому, надбав пороху! – За брамою почули той категоричний наказ (Іван Ле);
Я не підписав листа в категоричній формі, я додав до нього, що слід неодмінно зняти в соборі найцінніші мозаїки і фрески (П. Загребельний);
Не менш істотною є категорична заборона давати дітям алкогольні напої (з навч. літ.);
// Який не допускає заперечень.
Вона вже не йшла в обхід, а просто заявила категоричним тоном, що вечеря простигає (Г. Хоткевич);
[Бережний:] Мої заступники не зуміли виконати моїх категоричних директив (І. Микитенко);
Цей вчорашній Лізин тон, знову збентежився Вадим, категоричний, злий; досі вона ніколи не дозволяла собі так розмовляти з ним (В. Хрущак).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- категоричний — категори́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- категоричний — КАТЕГОРИЧНИЙ – КАТЕГОРІЙНИЙ Категоричний. Безумовний, рішучий, який не допускає заперечень: категоричний наказ, категорична директива, категоричне судження. Категорійний. Який стосується категорії: категорійне значення дієслова. Літературне слововживання
- категоричний — Безумовний, рішучий, безапеляційний; (осуд) різкий, беззастережний Словник синонімів Караванського
- категоричний — [катеигоричнией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- категоричний — -а, -е. Безумовний, рішучий. || Який не допускає заперечень. Категоричне судження. Великий тлумачний словник сучасної мови
- категоричний — категори́чний (від грец. κατηγορικός – стверджуючий, обвинувачуючий) 1. Рішучий, безумовний, безперечний. 2. К. імператив – див. імператив. 3. К-е судження – логічне судження, в якому відношення між суб’єктом і предикатом є цілком визначеним і не обмежується якимись умовами. Словник іншомовних слів Мельничука
- категоричний — РІШУ́ЧИЙ (про вимогу, наказ, тон і т. ін.), КАТЕГОРИ́ЧНИЙ, ТВЕРДИ́Й, БЕЗАПЕЛЯЦІ́ЙНИЙ, БЕЗЗАПЕРЕ́ЧНИЙ, УЛЬТИМАТИ́ВНИЙ, НАВА́ЖЛИВИЙ заст. Словник синонімів української мови
- категоричний — Категори́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- категоричний — КАТЕГОРИ́ЧНИЙ, а, е. Безумовний, рішучий. Наливайко, не чекаючи, звелів: — Давай по другому, надбав пороху! — За брамою почули той категоричний наказ (Ле, Наливайко, 1957, 281); Прийшов до категоричного висновку (Збан. Словник української мови в 11 томах
- категоричний — рос. категорический 1. Рішучий, безперечний, безумовний, вирішальний. 2. Категоричне судження-беззаперечне, логічне, безумовне, яке не має альтернативи. Eкономічна енциклопедія