1. Словник української мови у 20 томах

катехизис

КАТЕХИ́ЗИС, у, ч., рел.-церк.

Релігійна книга, у якій викладено основи християнського віровчення; катехиза.

За його [Могильницького] ініціативою Левицький видав в 1815 р. катехизис, а в 1816 р. буквар для сільських шкіл (І. Франко);

Під час вранішньої служби, коли ігумен став читати катехизис, іноки розідрали на собі одіж, з страшним криком кинулися на Симеона, загрожуючи розтерзати його (П. Загребельний);

* Образно. Навіщо? Навіщо? Навіщо Отой катехизис заслуг? Залиш мені в спадщину Думку найвищу, Нерепнуте небо і гострий плуг (В. Симоненко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Катехизис — І Катехизм Книга, що містить стислий виклад християнського віровчення Словник церковно-обрядової термінології
  2. катехизис — Віровиклад Словник чужослів Павло Штепа
  3. катехизис — Катехи́зис, -су; -зиси, -сів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. катехизис — Катехизис, -са м. Катехизисъ. Народ прикладає до Бога ті властивости, котрі звичайне прикладуються до його в катехизисові. Левиц. І. Дітей малих збірають, катехизиса учать. О. 1862. II. 58. Словник української мови Грінченка