катойконім

КАТОЙКО́НІМ, а, ч., лінгв.

Назва людей за місцем проживання чи народження.

Історія вивчення катойконімів (нерідко одночасно з ад'єктонімами) бере свій початок ще від античного мовознавства і не переривалася до новітніх часів (з наук. літ.);

До окремих груп належать прізвиська, утворені від катойконімів посесивного походження на -ов (-ів, -ев): Вачівський (нп Вачів), Дунаївська (нп Дунаїв), Косівський (нп Косів) (з наук. літ.);

Основним способом творення катойконімів є суфіксальний (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me