катойконім
КАТОЙКО́НІМ, а, ч., лінгв.
Назва людей за місцем проживання чи народження.
Історія вивчення катойконімів (нерідко одночасно з ад'єктонімами) бере свій початок ще від античного мовознавства і не переривалася до новітніх часів (з наук. літ.);
До окремих груп належать прізвиська, утворені від катойконімів посесивного походження на -ов (-ів, -ев): Вачівський (нп Вачів), Дунаївська (нп Дунаїв), Косівський (нп Косів) (з наук. літ.);
Основним способом творення катойконімів є суфіксальний (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me