католичення
КАТОЛИ́ЧЕННЯ, я, с.
Дія за знач. католи́чити.
– Люди захищатимуться і від того католичення, як і від потуречення (Іван Ле);
Петро Сагайдачний, як освічена людина, прозорливо усвідомив неможливість насильницького католичення українського народу (з наук. літ.);
Після Люблінської унії 1569 р. слідом за українською шляхтою починається процес полонізації й католичення української інтелігенції – поширюється в її середовищі польська (і латинська) мова, культура (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- католичення — католи́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- католичення — -я, с. Дія за знач. католичити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- католичення — КАТОЛИ́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. католи́чити. — Люди захищатимуться і від того католичення, як і від потуречення (Ле, Хмельницький, І, 1957, 65). Словник української мови в 11 томах