катівство

КАТІ́ВСТВО, а, с.

1. Заняття ката (у 1 знач.).

З погляду теоретичного утилітаризму нема “середини”: або признавай інституції катівства, його користь і тим самим законність для того чи іншого історичного моменту або ні для всіх, або ні для кого (Леся Українка);

Найняв для охорони міського порядку кільканадцять десятків гайдуків і молодого ката, недавнього бурсака, що проміняв попівство на катівство (О. Ільченко);

Цілком зрозуміло, що як професія катівство мусить мати свою хронологічну межу (Ю. Андрухович).

2. Звіряче, жорстоке, люте поводження; звірство.

Як вигляд власних жертв тобі приємний, То ось поглянь – взірець твого катівства. Дворяни, гляньте, – захололих ран Уста розкрилися, і кров тече! (Борис Тен, пер. з тв. В. Шекспіра).