каудекс
КА́УДЕКС, а, ч., біол.
Багаторічний підземний, рідше наземний орган пагонового походження, який разом з головним коренем є місцем відкладання запасних поживних речовин та закладення бруньок відновлення; стеблокорінь.
На відміну від кореневищ каудекс не відмирає у верхній частині, а переходить у багаторічний корінь (з навч. літ.);
У деяких рослин каудекс розростається як куля, в інших – нагадує форму пляшки (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me