1. Словник української мови у 20 томах

кахельний

КА́ХЕЛЬНИЙ, а, е.

Прикм. до ка́хлі.

Кахельне виробництво було дуже поширене в Україні з XVIII ст. (з навч. літ.);

// Облицьований, вимощений кахлями.

У кахельній грубці горіли й весело потріскували дрова (С. Чорнобривець);

За склом у вазонах на кахельній долівці стояли високі пальми, фікуси й кактуси, на всіх підвіконнях різні квіти (Б. Харчук);

Гетьман наказав відставити один п'ятисвічник далі, Ждан переніс його на кахельний карниз грубки (Ю. Мушкетик);

Великий стіл з комп'ютером в куточку біля кахельної пічки, забита документами шафа поруч з ним, вішалка і ряд крісел (В. Хрущак).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кахельний — ка́хельний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. кахельний — Кахляний, кахльовий, кахлевий. Словник синонімів Караванського
  3. кахельний — -а, -е. Прикм. до кахлі. || Зробл. з кахлів чи обличкований кахлями. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кахельний — Ка́хельний, -на, -не кахльови́й = ка́хельний Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. кахельний — КА́ХЕЛЬНИЙ, а, е. Прикм. до ка́хлі. Дуже поширене було на Україні [у XVIII ст.] кахельне виробництво (Іст. УРСР, І, 1953, 383); // Зробл. з кахлів або обличкований кахлями. У кахельній грубці горіли й весело потріскували дрова (Чорн., Потік.., 1956, 54). Словник української мови в 11 томах
  6. кахельний — Кахельний, -а, -е Изразцовый. Од кахельної грубки до другої стіни йшла перегородка. Стор. II. 110. Словник української мови Грінченка