1. Словник української мови у 20 томах

кахкання

КА́ХКАННЯ, я, с.

Дія за знач. ка́хкати і звуки, утворювані цією дією.

З очерету піднялись з кахканням качки й ключем полетіли на лиман (І. Нечуй-Левицький);

Десь недалеко на ставках відлунювалися в берегах качине кахкання і сплески (Н. Рибак);

З Унави долітало гелгання [ґелґання] гусей та кахкання качок (В. Малик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кахкання — ка́хкання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. кахкання — -я, с. Дія за знач. кахкати та звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кахкання — КА́ХКАННЯ, я, с. Дія за знач. ка́хкати та звуки, утворювані цією дією. Десь недалеко на ставках відлунювалися в берегах качине кахкання і сплески (Рибак, Помилка.., 1956, 104). Словник української мови в 11 томах