качатися

КАЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок.

1. Перевертатися, повертатися на чомусь, по чомусь або в чомусь.

Мотря, качаючись на печі, цілісіньку ніч не спала, теж плакала (Панас Мирний);

З ревом нелюдським повалився Андрій і качався по долівці (Г. Хоткевич);

Олекса качається в калюжі, гасить на собі вогонь (Ю. Яновський);

Їжак почав качатись у листі, і листя понасідало йому на голки (О. Іваненко);

Вiн бачив мене сильним i розквiтлим, немов би я тiльки те й робив, що качався у росах, споживав пшеничнi паляницi, запиваючи медом (Р. Федорів);

Дiти за хатою качаються по молодому чорнобилю й полину (В. Яворівський);

* Образно. Колесо сонця качалося по мості й купало золоте проміння в срібній піні ріки (Б.-І. Антонич);

Плем'я лаштувалось вирушати на нові землі з початком зими, коли сонце качатиметься десь там, поза великою Лівійською пустелею (І. Білик).

2. розм. Те саме, що колиха́тися 1.

Качається, бідний, один без весельця. Ох, жаль мені човна, ох, жаль мого серця! (Є. Гребінка);

Грім гоготав на увесь світ, качались стіни хати (Панас Мирний);

Я качаюся на нарах, ліса [ліси] ввижаються мені; лани кохані в світлих чарах шумлять у серці в глибині (Т. Осьмачка);

Внизу в глибокій долині велетенські стебла сухого бамбука під поривами вітру качалися, хилилися, терлися й вдарялися одне об одного (Ю. Логвин).

3. розм. Те саме, що кача́ти 7.

Відома українська культуристка качається у тренажерному залі щоденно по декілька годин (із журн.);

Щоб швидше схуднути, тренери рекомендують максимально обмежити калорійне харчування й інтенсивно качатися (з газ.).

4. Пас. до кача́ти.

Довбишка зараз угляділа під хатою дві смуги розлитої глини і два глиняники, що качалися серед двору (І. Нечуй-Левицький).

◇ (1) Кача́тися від (зі) смі́ху (від ре́готу) – дуже сміятися, реготати до сліз.

Школярі качались од сміху. Реготу було до сліз (С. Васильченко);

Став царя він лоскотати, І Плаксій став реготати, Так сміявсь – аж заливався, Аж від реготу качався (В. Симоненко);

Всі реготали так, що ні бузу не могли пити, ні в барабани бити. Дехто і по землі від сміху качався! (Ю. Логвин).