качурик

КАЧУ́РИК, а, ч.

1. діал. Те саме, що се́лезень.

Ориська іде рівненько, пишно (не сягає навіть Костикові по пахи) в танці, як та дівчина, що “ходила бережком, заганяла качурика батіжком” (Ірина Вільде).

2. Прикраса у вигляді пера з хвоста селезня.

На Галицькому Поділлі дівчата оздоблюють своє волосся “качуриками” (О. Воропай).