кашкетник
КАШКЕ́ТНИК, а, ч., рідко.
1. Той, хто виготовляє кашкети.
До працівників редакції та друкарні згодом приєдналися робітники артілі кашкетників, транспортники та інші (з мемуарної літ.).
2. розм. Представник незвичайної християнської релігійної громади, в якій усі її члени від малого до старого носять кашкети.
Кашкетники в аскетичних умовах життя та побуту проживають на Львівщині, в селах Бучацького району (із журн.);
Діти кашкетників змалечку навчені працювати (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кашкетник — кашке́тник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- кашкетник — -а, ч. Майстер, що займається виготовленням, пошиттям кашкетів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кашкетник — КАШКЕ́ТНИК, а, ч. Той, хто робить кашкети. Словник української мови в 11 томах