1. Словник української мови у 20 томах

кашлюк

КАШЛЮ́К, а́, ч., розм.

Те саме, що ко́клю́ш.

Малі Семченята .. бухикали – в дітей був кашлюк (С. Чорнобривець);

Двох [дітей] ще маленькими поховала [мати], троє ж, наперекір злидням та кашлюкам, зосталися жити (О. Гончар);

Що там якийсь кашлюк для того, хто у степах киргизьких, в брудних казармах витримав жахливих десять років (Василь Шевчук);

Ягоди актинідій також призначають при туберкульозі, кашлюкові, карієсі і, що особливо цікаво, як протиглистяний засіб (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кашлюк — кашлю́к іменник чоловічого роду коклюш Орфографічний словник української мови
  2. кашлюк — -а, ч., мед. Те саме, що коклюш. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кашлюк — Гостра інфекційна хвороба, що викликається паличкою к.; трапляється переважно у дітей; симптоми: катаральне запалення дихальних шляхів з нападами спазматичного кашлю; профілактичні щеплення. Універсальний словник-енциклопедія
  4. кашлюк — КО́КЛЮШ (захворювання), КАШЛЮ́К. Коклюш належить до групи дитячих інфекційних захворювань (з журналу); Двох ще маленькими поховала (мати), троє ж, наперекір злидням та кашлюкам, зосталися жити (О. Гончар). Словник синонімів української мови
  5. кашлюк — КАШЛЮ́К, а́, ч., мед. Те саме, що ко́клюш. Двох [дітей] ще маленькими поховала [мати], троє ж, наперекір злидням та кашлюкам, зосталися жити (Гончар, II, 1959, 198); Малі Семченята.. бухикали — в дітей був кашлюк (Чорн., Визвол. земля, 1959, 197). Словник української мови в 11 томах
  6. кашлюк — Кашлю́к, -ка́ м. Коклюшъ. Желех. Харьк. г. Словник української мови Грінченка