1. Словник української мови у 20 томах

кашмірці

КАШМІ́РЦІ, ів, мн. (одн. кашмі́рець, рця, ч.; кашмі́рка, и, ж.).

Народ, основне населення штату Джамму і Кашмір в Індії.

Кашмірці – народ давньої культури (з наук. літ.);

Хоча сучасні кашмірці – в основному мусульмани, індуське минуле штату часто впадає у вічі (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кашмірці — -ів, мн. Основне населення штатів Джамму і Кашмір (Індія). Великий тлумачний словник сучасної мови