кашоварство

КАШОВА́РСТВО, а, с.

Готування каші.

У час святкового кашоварства люди, осяяні мудрістю звичаю, ще більше рідняться – адже каша є символом найтіснішого єднання задля дальшого життя – квітування допоки сонця, допоки світу білого (із журн.);

– Дякую, люди добрі, за честь, – говорить жінка і береться до кашоварства. Ось уже горять вишневі дрова. Від них каша смачною буде (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me