кашоварство
КАШОВА́РСТВО, а, с.
Готування каші.
У час святкового кашоварства люди, осяяні мудрістю звичаю, ще більше рідняться – адже каша є символом найтіснішого єднання задля дальшого життя – квітування допоки сонця, допоки світу білого (із журн.);
– Дякую, люди добрі, за честь, – говорить жінка і береться до кашоварства. Ось уже горять вишневі дрова. Від них каша смачною буде (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me